У справі № 904/3536/18 Територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства 9 180 грн. пені внаслідок прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМКУ.

Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено, стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету України пеню в сумі 9 180 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення місцевого господарського суду скасовано, у позові відмовлено.

Скасовуючи рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів і задовольняючи позовні вимоги, колегія суддів КГС ВС виходила з наступного.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що судом першої інстанції вирішено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, що є порушенням норм процесуального права і обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, оскільки спір у даній справі виник з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, правомірно скасував рішення суду першої інстанції.

Однак суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, додатково зазначив, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений позивачем період нарахування пені є тим періодом, коли фактичний розгляд справи судом не здійснювався.

Разом з тим, у застосуванні приписів ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати таке. Абзацами 3-5 ч. 5 зазначеної статті Закону передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу АМКУ про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції – від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій – від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Беручи до уваги те, що згаданими положеннями статті 56 Закону передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду; з'ясувавши те, що Рішення АМКУ у встановленому порядку не скасовано і недійсним не визнано та є обов'язковим до виконання, дослідивши перебіг судового розгляду позовних вимог товариства у справі № 904/12552/16, з'ясувавши факт виконання товариством Рішення АМКУ щодо сплати штрафу 02.11.2017, перевірку судом першої інстанції правильності нарахування територіальним відділенням АМКУ пені (тривалість, розмір), КГС ВС дійшов висновку про прийняття нового рішення про задоволення позову територіального відділення АМКУ.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80648496.

За повідомленням прес-служби суду